КМУ та Статистика працюють проти нас і керовані не нами

КМУ та Статистика працюють проти нас і керовані не нами (особиста думка)

Ось воно – РОЗДЕРЖАВЛЕННЯ, започатковане підконтрольним та керованим з зовні Кабміном та під пристальним наглядом Статистики постійно відправляється до рук глобалістів та їх приватних організацій типу ООН, ВМФ, ЄБРР, ВООЗ і т.п нечистот. Збирається повністю вся інформація, починаючи з складу сім’ї та національністю кожного її члена, до макроекономічних даних нашої держави яка роздержавлюється під зовнішню надиктовку та подальшою її реалізацією славнозвісним КАБІНЕТом МІНІСТРІВ УКРАЇНИ (шпійон). Думка власників їм не цікава, вони мають чіткі вказівки і плани з закордону для цілеспрямованого РОЗДЕРЖАВЛЕННЯ, про що вони далі й писатимуть.

Впевнений, багато з того дійсно необхідно для нашої держави, але питання в тому, кому належать всі ці данні, хто є їх розпорядником, з якими цілями вони ними володіють, які розпорядження на підставі них диктуються з закордону (а за 30 років незалежності вже дещо прояснається їх намір, що аж до продажу землі дійшло) … маю побоювання, що їх кінцева мета – територія без населення, або з певною, не великою кількістю але керованого населення (особиста думка і нікому не нав’язую).

Знаю, що в наших сила ЗУПИНИТИ РОЗДЕРЖАВЛЕННЯ контрольоване з зовні, шляхом вивченням документації яку ми спільним рішенням на референдумі 1 грудня 1991 року закріпили і почати його реалізовувати на наше спільне благо. Встановлювати Конституційний лад варто (на мою думку) з низів, з адміністративно-територіальних одиниць відповідно до Конституції України 1996 року. Нарешті розібратись з цими “Радами народних депутатів” які досі не склали свої повноваження і прикидаються виконуючими обовязки місцевого самоврядування та через ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ, виключно в Конституційний спосіб, утворити Конституційні органи місцевого самоврядування.

Нас вже вивели з громадян в статистичні одиниці (фіз особи)… чи потрібно нам це РАБство? Пора усвідомити себе Господарями на своїй Богом нам данні землі і гнати всіх “тимчасово виконуючих обовязки” і хай собі “надзіратєлі” спостерігають, як ми будуємо Конституційну на основі декларація про державний суверенітет України ДЕРЖАВУ на наших багатющих землях, які бери та й хоч на хліб намазуй )))))))


поїхали:


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А від 4 травня 1993 р. N 326 Київ (Документ 326-93-п, поточна редакція — Редакція від 08.06.1995)

Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики

((( ТЕЗИ )))

Перехід до ринкової економіки, докорінна зміна виробничих відносин у всіх сферах господарювання, інтеграція народного господарства нашої держави у світову економіку викликають необхідність перебудови методологічних і організаційних принципів діяльності статистичних органів.

Перед державною статистикою України постають завдання створення системи статистичної інформації, яка задовольняла б потреби всіх учасників суспільного відтворення в об’єктивних даних про стан і тенденції соціально-економічного розвитку, господарські та фінансові взаємозв’язки на міждержавному, загальнодержавному, регіональному і галузевому рівнях, структурні зрушення і ефективність виробництва, рівень інфляції на базі широкого використання обчислювальних систем і найновіших інформаційних технологій, впровадження міжнародних стандартів у галузі обліку та звітності, значного розширення робіт щодо порівняння даних з іншими країнами.

Для виконання зазначених завдань органи статистики повинні залишатися самостійною централізованою системою у складі органів державної виконавчої влади. .

Підвищення ролі статистичних органів у вивченні соціально-економічних явищ під час переходу до ринкової економіки передбачає створення нової та удосконалення діючої статистичної методології, застосування стандартів, розроблених міжнародними статистичними організаціями.

Україна як рівноправний член ООН (юр особа приватного права, дис татут ООН 995_010) від часу її заснування через свої статистичні органи бере участь у розробці міжнародних статистичних нормативів, систематично надсилає міжнародним організаціям дані для публікації їх у статистичних виданнях. Проте формування статистичної інформації на методологічних принципах, що застосовувались у колишньому Союзі РСР, не забезпечує потреб у порівнянні показників економічного розвитку України з іншими державами, не сприяє прискореному проведенню реформ, залученню для цього іноземних інвестицій, утруднює інтеграцію у світову економіку.

Розв’язання цих проблем доцільно здійснити в три етапи:

1. ПІДГОТОВЧИЙ етап, що визначає організаційні, методологічні та нормативно-технічні засади узгодження діючої статистичної практики з рекомендаціями міжнародних статистичних організацій. Для цього передбачається:

вивчення і визначення шляхів узгодження економічноїтермінології та діючих класифікацій в усіх галузях статистики з міжнародними і перш за все класифікації галузей народного господарства з Міжнародною класифікацією усіх видів економічної діяльності;

перегляд діючих форм первинного, бухгалтерського та статистичного обліку і звітності, методів їх ведення, збирання, обробки та використання;

централізація розробки всіх статистичних показників, необхідних на загальнодержавному рівні;

виконання експериментальних розрахунків повної системи показників відповідно до міжнародних стандартів;

перепідготовка фахівців, які зайняті у загальнонаціональних економічних органах.

2. ПЕРЕХІДНИЙ етап, коли впроваджуються в практику міжнародні статистичні рекомендації на підставі методологічних розробок, виконаних національними економічними установами, науково-дослідними інститутами, творчими колективами, науковцями, а також здійснюється перепідготовка працівників обліку в усіх галузях народного господарства.

3. ЗАКЛЮЧНИЙ етап, під час якого досягається інтеграція всіх сфер статистичної діяльності та довіра до її результатів на підставі прямих і постійних контактів статистичних органів України із статистичними підрозділами ООН та її спеціалізованими органами, іншими міжнародними і національними організаціями.

Необхідно визначити принципи доступу громадськості до агрегованої та одиничної інформації, поглибити інформованість населення про соціально-економічний стан країни через статистичні показники, знайти можливість видання щомісячного статистичного журналу та інших періодичних статистичних видань, які включали б поточні показники з усіх галузей народного господарства, методологічні розробки і актуальні аналітичні огляди.

Обов’язковою умовою впровадження цих заходів є перехід на міжнародні класифікації і в першу чергу адаптація до Міжнародної стандартної галузевої класифікації всіх видів економічної діяльності та Гармонізованої системи опису і кодування товарів.

Побудова національної статистики охоплює всі види народногосподарського обліку і вимагає узгоджених дій економічних органів держави, всіх господарських структур управління, підприємств, організацій, установ і наукових колективів.

Одним із пріоритетних напрямів створення національної статистики є перегляд та удосконалення макроекономічних показників відповідно до міжнародних рекомендацій.

На початковому етапі впровадження СНР за основу національного варіанта приймаються рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку. В подальшому передбачається відповідно до особливостей української економіки максимально врахувати положення проекту СНР ООН, що має бути затверджений у 1993 році.

Найближчим часом треба освоїти розрахунки ВВП трьома методами: виробничим, розподільним і кінцевого використання. Їх результати мають першорядне аналітичне значення, сприяють гармонійному включенню показника ВВП у національні рахунки. Поряд з цим необхідно розмежувати поняття та обчислення валового внутрішнього та валового національного продукту (ВНП), надалі – перейти до поквартального визначення, а потім – до розрахунків основних елементів ВВП на регіональному рівні.

Наступним напрямом розвитку системи національних рахунків буде облік активів та пасивів економіки, зокрема, побудова фінансового рахунку, включаючи операції з фінансовим золотом, депозитами, цінними паперами, кредитами. Після завершення робіт, пов’язаних із складанням платіжного балансу, виникнуть умови для розробки рахунків “іншого світу”.

Потрібна розгалужена інформація про фінансове становище підприємств у зв’язку з приватизацією та демонополізацією виробництва, оцінка масштабів перетворень і їх економічних наслідків.

У галузі статистики урядових фінансів слід розгорнути вивчення державних фінансів за економічними категоріями, призначенням і функціями, розрахунок внутрішнього та зовнішнього державного боргу країни.

У статистиці цін потребують значних змін як методологія обчислення показників, так і організація збору даних. В умовах нестабільної економіки, зростання інфляційних процесів на всіх фазах суспільного відтворення, підвищення впливу цінових змін на життєвий рівень населення, створення об’єктивної, зрозумілої для всіх статистики цін має велике політичне значення.

розробки інформаційної бази, яка відбивала б впровадження нових методів медичного обслуговування населення, зокрема страхової медицини;

Побудова правової держави передбачає вдосконалення національної правової та моральної статистики. Статистичне спостереження за ходом виконання в суспільстві законодавчих норм потребує суттєвого перегляду діючої та введення нової звітності. Важливою проблемою у цьому питанні є оперативне одержання такої інформації та узагальнення її для використання на різних рівнях управління. Одним з етапів цієї роботи є впровадження системи показників, що характеризують порушення законодавства України в економічній сфері (в тому числі латентність цих явищ) і їх вплив на соціально-економічний розвиток з урахуванням матеріальних збитків (прямих та розрахункових), дієвість засобів впливу на правопорушників. Великого значення набуває статистичне вимірювання масштабів “тіньової” економіки.

Міжнародні рекомендації та класифікації мають бути максимально враховані при визначенні шляхів перебудови статистики відходів, у тому числі токсичних, значення якої істотно зростає в сучасних умовах. Існуюча статистична звітність не повною мірою відображає процес утворення, використання або знищення відходів, внаслідок чого неможливе проведення відповідних порівнянь з іншими державами.

Існуюча практика ведення демографічної статистики надає можливість широко вживати міжнародні порівняння в аналітичній роботі, надсилати необхідні показники для їх публікації в міжнародних статистичних виданнях.

Для більш ретельного вивчення соціально-демографічного розвитку держави та її регіонів, а також порівнянь відповідних показників інших держав доцільно:

впровадити у практику роботи як первинну одиницю обстеження при опитуванні населення поняття “домогосподарство”;

переглянути порядок обліку військовослужбовців та представників інших спецконтингентів;

удосконалити методологію розрахунків рівня освіти всього населення, у тому числі зайнятого;

розробити, виходячи з міжнародних рекомендацій, методологію розрахунків національного та сімейного складу населення в міжпереписний період та впровадити їх у практичну роботу;

удосконалити методику обліку та розробку даних про природний і міграційний (у тому числі міжнародний) рух населення;

вивчити досвід країн, що ведуть регістри населення. В поточній статистиці перейти на міжнародну методологію при визначенні живонароджених та мертвонароджених, стандартизованих коефіцієнтів природного руху населення, а також на розробку статистичних даних з причин смертності за розширеним класифікатором Всесвітньої організації охорони здоров’я.

З метою більш повного висвітлення демографічних процесів, що відбуваються в Україні, слід видавати демографічний щорічник.

У галузі статистики праці та зайнятості населення слід запровадити систему показників, що використовується в міжнародній методології, зокрема при вивченні таких питань:

зайнятість робочої сили та рівень доходів і заробітної плати за видами діяльності, секторами економіки та формами власності;

стан ринку праці, попит і пропозиція на робочу силу, міграція робочої сили;

зайнятість військовослужбовців як окремої категорії населення, їх характеристика за демографічними та економічними ознаками;

доходи та заробітна плата за професіями;

вартість робочої сили;

зайнятість жінок та молоді, умови їх праці та рівень доходів і заробітної плати.

Застосувати поряд з адміністративними джерелами одержання інформації проведення вибіркових обстежень як державних, так і приватних підприємств та домашніх господарств.

Потрібно доповнити регістр науково-технічних кадрів, в якому на індивідуальній основі реєструються суттєві характеристики наукового персоналу; розробити єдину методологію обліку чисельності наукових працівників, які виконують науково-дослідні, дослідно-конструкторські та проектно-технологічні роботи, і витрат на них; перейти до міжнародних порівнянь витрат на науково-технічну діяльність за допомогою спеціальних індексів і валютних курсів; налагодити розрахунки наукоємності продукції, що випускається, статистику патентування винаходів, поширення інформації про науково-технічні новини.

В статистиці сільського господарства першочергового значення набувають методи обліку посівних площ, валових зборів продуктів рослинництва і обсягів продукції тваринництва відповідно до рекомендацій Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Слід створити систему показників, які будуть висвітлювати на принципово нових засадах якісну характеристику земель, покажуть фактичний розподіл земель за формами власності та дадуть змогу об’єктивно визначати плату за землю, що є невід’ємною умовою ринкових відносин.

Статистика будівництва за методологією, змістом та обчисленням показників має суттєві відмінності від міжнародних рекомендацій. З метою їх усунення необхідно визначити первісну одиницю статистичного спостереження, переглянути порядок обліку продукції як у вартісних, так і в натуральних вимірах, з’ясувати поняття будови та об’єкта будівництва, вартості будівництва та введених об’єктів. Нагальною потребою є постійне спостереження за зміною цін, розвитком іноземних інвестицій у будівництві, забезпечення порівнянності вартісних показників у динаміці. Важливим є вивчення складу та стану незавершеного будівництва, обчислення строків та тривалості спорудження об’єктів, ефективності капітальних вкладень та роботи будівельних організацій різних форм власності та господарювання. Необхідно розробити принципи розрахунків основних показників у будівництві відповідно до міжнародних рекомендацій в цілому по Україні за галузями та технологічною структурою капітальних вкладень.

Пріоритетними напрямами у цій роботі є визначення методологічних принципів розрахунку продукції галузей транспорту, експорту, імпорту і транзиту послуг транспорту і зв’язку. Передбачається складання державного класифікатора пунктів навантаження і вивантаження на залізничному, морському, річковому, повітряному і автомобільному транспорті. Значно розшириться система показників трубопровідного транспорту з метою одержання даних про використання і розподіл нафти, нафтопродуктів та газу на території України, враховуючи ввіз, вивіз і транзит.

Для забезпечення відповідності показників статистики торгівлі та послуг міжнародним рекомендаціям необхідно розгорнути методологічну роботу щодо формування відповідної системи статистичних показників на всіх рівнях, починаючи з первинного обліку.

Особливу увагу слід приділити розвитку та удосконаленню статистики зовнішньоекономічних зв’язків. Потребує термінового визначення система показників, необхідних для повного аналізу зовнішньоекономічних зв’язків України, а також переходу на Гармонізовану систему опису та кодування товарів. Відсутність статистичних даних з показників ефективності зовнішньої торгівлі, середніх цін, географічного розподілу експорту та імпорту, видів розрахунків та валют, експорту та імпорту послуг і продуктів нематеріального характеру не дає можливості на належному рівні проводити аналіз розвитку зовнішньоекономічних зв’язків нашої країни, її реального становища на світовому ринку. Керуючись міжнародними рекомендаціями, необхідно досягти узгодження статистики зовнішньоекономічних зв’язків з національними рахунками і платіжним балансом.

В умовах проведення політики роздержавлення власності, демонополізації та приватизації виробництва, процес обліку підприємств і організацій стає некерованим. Для запобігання цьому необхідно створити Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України. Реєстр повинен вміщувати не тільки загальні дані з кожної статистичної одиниці обліку (назва, адреса, інші реквізити, основні види діяльності, підпорядкованість тощо), а й інформацію про ділову діяльність (чисельність, прибуток, рентабельність, обсяг випущеної продукції тощо).

Концепція побудови і розвитку національної статистики може бути здійснена лише за рахунок застосування сучасних інформаційних технологій. Комп’ютеризація статистичних органів повинна відбуватися на всіх рівнях – від районної ланки до міністерства, а також надавати можливість взаємодії з інформаційними системами Верховної Ради України, апарату Президента України, Кабінету Міністрів України, інших відомчих і територіальних органів управління.

Загальнодержавний рівень має забезпечувати збір і обробку статистичних даних, ведення інтегрованих баз даних щодо території, різноманітних класифікаторів, реєстрів. На рівні міністерства робочі місця статистиків повинні бути обладнані персональними ЕОМ, які об’єднані в обчислювальну мережу.

Необхідно також уніфікувати засоби програмного забезпечення інформаційних систем усіх ланок управління на основі міжнародних стандартів і протоколів.

Державна програма
переходу України на міжнародну систему
обліку і статистики

Державна програма переходу України на міжнародну систему обліку і статистики (надалі – Програма) розроблена на підставі положень, викладених у Концепції побудови національної статистики України. Зміст її заходів передбачає наближення первинного бухгалтерського і статистичного обліку на підприємствах та в організаціях усіх форм власності, методів статистичних спостережень та методології обчислення показників до загальноприйнятих у світовій практиці критеріїв. З кожного напряму роботи визначено терміни реалізації та скоординовано дії міністерств і відомств, місцевих статистичних органів, концернів, асоціацій, громадських організацій, науково-дослідних установ та навчальних закладів, що залучаються до її виконання.

Пріоритетними напрямами на шляху переходу до прийнятої в міжнародній практиці системи обліку і статистики визначено:

приведення у відповідність з міжнародними стандартами загальнометодологічних основ державної статистики і системи показників;

створення системи національних рахунків, включаючи розробку міжгалузевих балансів за системою національних рахунків, проведення міжнародних порівнянь валового внутрішнього продукту;

реорганізація первинного, бухгалтерського і банківського обліку, статистики державних фінансів та фінансів підприємств, кредитно-грошової статистики;

розробка платіжного балансу;

проведення відповідно до міжнародних стандартів розрахунків рівнів інфляції, зокрема показників статистики цін споживачів, виробників, експорту та імпорту, а також статистики зайнятості населення та безробіття;

впровадження ведення Державного реєстру звітних одиниць;

розробка єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної інформації;

впровадження штрихового кодування;

підготовка і перепідготовка кадрів обліку і статистики;

розгортання широкого міжнародного співробітництва в галузі статистики і обліку.

Проводяться роботи, пов’язані з розробкою, переглядом і узгодженням класифікаторів техніко-економічної інформації, обов’язкових для застосування всіма установами і організаціями, що обробляють інформацію, створенням Державного реєстру звітних одиниць.

Одночасно вирішуються організаційні питання, пов’язані з регулярним поданням міжнародним організаціям статистичних даних,

У Програмі передбачені заходи для налагодження ділових контактів із Статистичним бюро ООН, Європейською економічною комісією, Статистичною комісією Європейського співтовариства, Міжнародним валютним фондом, Міжнародним банком реконструкції і розвитку та іншими міжнародними організаціями, що визначають стандарти та орієнтири для окремих галузей статистики, а також вивчення досвіду країн, в яких відбуваються аналогічні зміни у системі обліку і статистики.  ((( ОТ ВАМ І СВІТОВЕ “ПРАВІТЄЛЬСТВО” ЯКЕ ВОЛОДІЄ ВСІЄЮ НЕОБХІДНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ЩОДО НАШОГО РОЗДЕРЖАВЛЕННЯ І КЕРУЄ ЦИМИ ПРОЦЕСАМИ ТА ДИКИУЄ СВОЇ ПРАВИЛА )))

 

Розробка та впровадження автоматизованого ведення загальнодержавних класифікаторів:

Український класифікатор форм власності (УКФВ)

Український класифікатор організаційно-правових форм підприємств (УКОПФП)

Класифікатор галузей народного господарства України (КГНГУ) з урахуванням Міжнародної стандартної галузевої класифікації всіх видів економічної діяльності (МСГК)

Класифікатор органів державного і господарського управління України (КОДГУУ)

Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ)

Класифікатор продукції України (КПУ) на базі Гармонізованої системи (ГС) для застосування його в статистиці виробництва, матеріально-технічного постачання, зовнішньої і внутрішньої торгівлі

Український класифікатор науково-технічної діяльності (УКНТД)

Класифікатор послуг зовнішньоекономічної діяльності України (КПЗЕДУ)

Український класифікатор відходів (УКВ)

Класифікатор будівельної продукції України (КБПУ)

Український класифікатор послуг (УКП)

Класифікатор корисних копалин i підземних вод України (КККПВУ)

Класифікатор кадрів України (ККУ)

Український класифікатор спеціальностей за освітою (УКСО)

Український класифікатор професій (УКПр)

Українська статистична класифікація хвороб,травм та причин смерті (УСКХТПС) на базі десятого перегляду Міжнародного класифікатора ВООЗ

Класифікатор пунктів навантаження i розвантаження на транспорті України (КПНРТУ)

Класифікатор держав світу (КДС)

Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання (КСПОВ)

Класифікатор валют (КВ)

…..

Класифікатор доходів і видатків державних та місцевих бюджетів України (КДВ)


Створення системи національних рахунків

Розробка схеми та загальних принципів складання консолі дованих рахунків внутрішньої економіки відповідно до ре- комендацій ООН

Розробка термінологічного словника порівнянь показників національного рахівництва, що застосовуються у поточній еко- номічній діяльності України та статистичних організацій ООН

Приведення національних рахунків України у відповідність з рекомен даціями ООН 1993 року


Організація робіт, пов’язаних з участю України у програмі міжнародних порівнянь валового внутрішнього продукту (ВВП), за методологією ООН


Платіжний баланс та баланс закордонних інвестицій


Кредитно-грошова статистика


Статистика фінансів


Реформа бухгалтерського обліку
Бухгалтерський облік підприємств

Бухгалтерський облік у банках


Статистика цін


Статистика праці та зайнятості

Приведення у відповідність з міжнародними рекомендаціями показників державної статистики всіх галузей народного господарства

Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України (ДРЗОУ) 

Впровадження штрихового кодування (рекомендую прочитати)

Перелік нормативних актів, які необхідно прийняти для забезпечення виконання Державної програми (рекомендую прочитати)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

ukUkrainian